-
-
можна й так сказати. все повторюється, і якщо зловити цю закономірність, то будеш завжди на крок попереду)
-
почала "Одиночество в сети" Януша Вишневського
-
не визначальний, але важливий. наша культура це, з одного боку, пласт людей, які тягнуться до європейської культури, а з іншого - люди, які навпаки, опускаються до низу. чи подобається? та я в захваті!
-
якщо автор зафіксував усі права на свій матеріал, то посилання на нього обов'язкове, якщо ж навіть не зафіксував, але ви знаєте про автора, то ігнорувати його і видавати чуже за своє просто неетично.
-
та нікуди, хоча...було б цікаво стати свідком якихось видатних історичних подій в минулому
-
The Vaccines і Kasabian, це якшо ти любиш шось рок-н-рольне
-
зазвичай не приймаю, але є випадки, коли у нас з незнайомцем є спільні інтереси(фільми, книги, навчання). тоді я залишаю його і так би мовити, черпаю натхнення.
-
Було б чудово якби ми могли вільно пересуватися у будь-якому напрямку, але тоді виникла б загроза заповнення нашої країни вихідцями з третього світу. А для старої Європи це був би крах. Краще ні.
-
О, ні! Як згадаю ці латексні костюми, дивні зачіски і мікрочіпи в голові, то аж страшно за наше майбутнє) Нашим режисерам набагато краще вдається відтворювати минуле)
-
музику сприймаю і слухаю на різних мовах. У фільмах і виставах можна зрозуміти суть дійства навіть не знаючи мови, але це, як на мене, неповноцінне сприймання. Французька мова може змусити мене слідкувати за будь-яким дійством)
-
мрію, щоб мені поступилися місцем в транспорті)))
-
якшо зустрічаються два флегматичні меланхоліки то це ще нормально, але якшо мова йде про двох енергійних, життєрадісних, незакомплексованих людей - то це нонсенс або мазохізм в чистому вигляді.
happiest10
Ternopil





